Музичний керівник  Дудченко Ірина Олексіївна

      Усі чинники, про які йшлося, певною мірою впливають на розвиток власне   музичних  здібностей   дитини.   Батькам   слід   знати,   що   музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, проте якщо ви не помічаєтеособливих їхніх проявів — однозначні висновки про їх відсутність теж не варто робити. Лише систематична турбота батьків про прилучення дитини до музики зможуть закласти в ній «ядро» музичності. Для цього батькам потрібно набратися терпіння. Раджу приділяти музичному розвитку дитини хоча 6 3-5 хвилин на день, і результат не забариться. Нагадаю про те,що найважливіше завдання для дорослих — навчити дитину уважно слухати музику. Окрім того, потрібно дбати й про розвиток у дитини співочих навичок, уміння ритмічно рухатися під музику.                   

        Більшість батьків не мають музичної освіти, та це й не обов'язково.

Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати мелодії, виразно виконувати танцювальні рухи. Вдома можна повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють у дитячому садку. Крім того, на домашніх музичних заняттях   є   можливість   ознайомлювати   дітей   з   новими    музичними творами, які знають батьки. Але потрібно зважити на те, що ці твори мають

бути зрозумілими дітям.

       Дитина   дуже   емоційно   реагує   на   голос   і   рухи   своїх   батьків,   із задоволенням наслідує їх. Збагатити уяву дитини про звукову палітру музики допоможуть також різноманітні музичні інструменти (наприклад, бубон,барабан, трикутник). З часом батьки зможуть укомплектувати оригінальний домашній    оркестр    із    простих    музичних    інструментів;    влаштувати імпровізований виступ такого оркестру перед гостями та родичами, або навіть залучити і їх до спільного музикування.  Така творчість принесе і неабияке задоволення насамперед дитині.                                                             

           Усі батьки хочуть угледіти у своїй дитині хоча б маленький паросток    майбутньої талановитої особистості. Крім того, усі хочуть бачити свою   дитину доброю, чуйною, такою, що розуміє і цінує красу навколишнього  світу. Ці чудові людські риси можна виховати за допомогою мистецтва. Тож  раджу батькам не втрачати дорогоцінного часу і почати сіяти зернини  творчості у своїх дітях уже з раннього віку.

З музикою робити це — суцільне  задоволення.

      Насамперед безпосередньо перед виступом дітям потрібно розслабитися і

заспокоїтися. Задля цього рекомендуємо зробити кілька повільних вправ на дихання,полежати на килимку із заплющеними очима, уявляючи чарівні образи природи або казкового світу послухати спокійнумузику тощо.

У процесі такої своєрідної медитації потрібно налаштовувати дітей на успіх, та у жодному разі не загострювати їхню увагу на важливості події, яка має відбутися за їхньої участі. Адже це може викликати у дітей надмірне хвилювання та порушити щойно отриману внутрішню рівновагу.     
         Якщо ж педагог помітив у своїх вихованців м'язову напругу та певні негативні емоції, то може запропонувати звільнитися від них під час рухових

вправ. Наприклад, діти можуть трішечки побігати, пострибати, або ж зробити зарядку чи гімнастику під улюблену веселу музику. У такий спосіб вони швидше позбудуться фізичної скутості, вивільнять власні страхи і хвилювання, отримають заряд бадьорості та гарного настрою.

    Корисно  також ознайомити дітей із приміщенням,  де  вони виступатимуть.   За кілька годин  до  виступу  можна  попросити        дітей

спокійно  походити там,  все уважно роздивитися,  аби призвичаїтися до нового    оформлення,    декорацій,    прикрас    тощо.    Кожному    учаснику

майбутнього  свята педагог повинен  показати  місце, де  він  стоятиме,

розказуючи віршик або співаючи пісеньку, гратиме свою казкову роль, тан-

цюватиме тощо. Знайома обстановка і заздалегідь відоме дітям місце їхнього

розташування на сцені (у святковій залі) нададуть їм упевненості, емоційної

та фізичної розкутості.

Ознайомлюючи дітей з приміщенням, педагог обов'язково має звернути їхню увагу на ту його частину, де сидітимуть глядачі, аби потім поява сто

ронніх   не   була   для   дітей   несподіванкою,   не   викликала   додаткового

хвилювання та не відволікала від виступу. З огляду на це радимо педагогу

скористатися методом казкотерапії. Наприклад, вигадати історію, в якій

глядачі — герої чарівної країни, що завітали у гості до учасників свята, а

місце, де вони розташувалися, — казкова галявинка тощо. Така гра принесе

дітям задоволення, адже включаючи уяву, вони долатимуть зайву сором'язливість, страх і хвилювання. Зрештою, пізніше це допоможе їм природно почуватися на публіці впродовж усього виступу.

         У своїй роботі педагогам радимо застосовувати ще один універсальний

психологічний прийом, який може допомогти відволікти та розслабити дітей.

Це — бесіда про те, що відбудеться вже після знакової події, зокрема після

виступу   на   публіку.   Приміром,   це   може   бути   бесіда   про   колективну прогулянку парком, катання на атракціонах, запускання повітряного змія, видування мильних бульбашок тощо. У розмові з дітьми педагогу за жодних обставин не потрібно згадувати про особистий негативний досвід виступу на публіку, нехай навіть і жартома. Інакше це викличе у дітей тривогу та почуття страху, й усі докладені раніше зусилля виявляться марними.

        Уже  після  виступу дітей  на публіку,  незалежно  від того,  як вони

проявили себе — добре чи не дуже, — їх неодмінно треба  похвалити.

Це надасть дітям почуття впевненості та віру у власні сили, адже саме на таких виступах вони отримують свій перший досвід спілкування, вияву     ініціативи     та     самостійності.     А     це,     зрештою,     потребує щирої підтримки та уваги з боку дорослих.

        При народженні кожна дитина має тонкий музичний слух і добре         відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю

ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини      звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні            ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам'яті малюків накопичуються   сотні слів: ритмічно-звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.                                                                     Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. У цей час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та

психічне   здоров'я   та   навіть   формувати   теплі,   довірливі   стосунки з однолітками,  педагогами  та  батьками  можна  за допомогою  свідомого навчання музики.         

         У нашому дитячому садку ми регулярно проводимо «Дні відкритих

дверей»,   коли   батьки  мають   змогу   стати   безпосередніми  учасникамиосвітньо-виховного процесу, побачити, як музичний керівник працює з їхніми дітьми, як зацікавлює їх, як прищеплює любов до музики. Проте роботи у цьому напрямку лише музичного керівника дитячого садка не достатньо.  Він  є лише  помічником  у  вихованні  дитини,  яка  вчиться, насамперед, у батьків — бо вони є первинною основою її знань, свідомості та буття. Тож запорукою успіху у вихованні дітей є співпраця педагогів та

батьків.                                                                                           

Отже, батьки мають спонукати своїх дітей до музичної творчості, брати разом з ними участь у різних творчих заходах, влаштовувати родинні свята, вечори розваг, створювати імпровізовані І оркестри. Якщо дитина захотіла   влаштувати   самодіяльний концерт удома - батькам варто натхненно підтримати цю ідею.                                                                

         Родинні свята узагалі мають велику силу. День Матері, День Батька, Дні народження,  які  супроводжуються  піснями, танками,  віршами,  не лише згуртовують  родину,  а  й  допомагають  сформувати  у  дитини   ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до ветеранів війни, літніх людей, співчуття до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.            

            Ми пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти,театральні    вистави,    переглядати    дитячі    телепередачі, які  сприяють наповненню     духовного     світу    дитини,     розширенню    її    світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу.

      Збагатити    дітей   музичними    враженнями    допоможуть,    зокрема, такі телепередачі, як «Крок до зірок», «Срібний апельсин», «Уроки тітоньки Сови», «Веселі нотки».                                                                                                                                  

     Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. А проаналізувати рівень зацікавленості батьків музичним розвитком своєї дитини можна за допомогою анкетування.                                                                        Музика   має   великий   вплив   на   формування   свідомості   дитини,   її духовного   світу,   сприймання   навколишнього   світу.   Будь-яке   музичне

спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий — дорослий, а партнер-учасник — дитина.                                         

Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює їй надійний   фундамент   для   становлення   й   подальшого   розвитку   всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного і раціонального, духовного життя людини у майбутньому.                                                               

       Тож завжди кажемо батькам: «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй

розкрити   себе,   адже,  як  стверджував  Василь  Сухомлинський,   музичне

виховання — це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».  

Важливим завданням патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі є прищеплення дітям чіткого знання власної історії, культури, мистецтва тощо. Одним із майданчиків, на якому можна виховати в дітей патріотизм та заглибити їх у дивовижно розмаїтий світ українства є музичні заняття.

Патріотичне виховання — справа відповідальна, оскільки передбачає тонке заволодіння вразливими душами дітей, уміле оперування їхніми емоціями та почуттями, інтересами тощо. Тож лише проведенням свят та розваг на патріотичну тематику не обійтися. Звісно, це один зі способів виховати в дітей національну самосвідомість. Проте цей спосіб не завжди дієвий. Інколи надмірний пафос у проведенні патріотичних свят превалює і перетворює все на цілковиту бутафорію. І тоді виховна ідея йде нанівець.

Виховання в дітей справжнього патріотизму має відбуватися «від серця до серця».

 Зокрема, на музичних заняттях його здійснюють через такі форми взаємодії музичного керівника з дітьми :

слухання високохудожніх зразків української класичної музики;

чуйні й захопливі бесіди про відомих українських композиторів, співаків, про найяскравіші зразки їхньої інструментальної та сценічної музики;

ознайомлення з історією виникнення побутування українських народних інструментів, способів гри на них;

інсценізація народних звичаїв та обрядів тощо.

Усе це спроможне закласти в дітей більше знань, зацікавлення та самосвідомості, аніж будь-який масштабний святковий захід.

Слухання музики в аспекті патріотичного виховання.

Національна музика є зрозумілішою і легшою для сприйняття дітьми, оскільки має власний генотип, розуміння якого. Як науково доведено, спадково передається з покоління в покоління.

Позаяк національна музична класика, так само як українські народні казки та пісні, здатна закласти в дітей високу духовність, патріотичні цінності, її потрібно популяризувати і якнайчастіше використовувати не лише на музичних заняттях для слухання, а й на різноманітних святкових заходах та урочистостях у дошкільному навчальному закладі, як яскраве й самобутнє музичне оформлення, незалежно від того, приурочені святкові заходи патріотичній тематиці чи ні.

Патріотичні бесіди про композиторів.

Патріотичні нотки можна закласти зокрема , і в бесіді з дітьми про українських композиторів, роблячи особливий акцент на роках дитинства. Дітям доволі цікаво буде ознайомитися із цим періодом життя композитора, оскільки він найближчий для їхнього розуміння.

Найліпше такі бесіди оформлювати у невеличкі художні оповідання про композиторів, у яких митці поставатимуть перед дітьми, як «живі» особистості, з усіма їхніми вподобаннями, яскравими переживаннями, захопленнями тощо. Їх доцільно супроводжувати переглядом мультимедійних презентацій їх використанням фотоматеріалів, які дають змогу дітям ознайомитися з часом в якому жили ті чи інші композитори, їхнім побутом, друзями та родичами, мистецьким оточенням, культурою часу в цілому.

Ознайомлення з народними музичними інструментами та способами гри на них.

Діти завжди бажають дізнатися про незвичайний чи невідомий інструмент, випробувати його у грі. Цю цікавість дітей можна зорієнтувати:

на пізнання національних народних музичних інструментів, як-от бубон, цимбали, трембіта, та ареал їх побутування;

на опанування гри на дитячих народних музичних інструментах — свищиках, сопілках, цимбалах, тріскачках тощо.

Так діти на музичних заняттях матимуть змогу знати, який вигляд мають і як називаються ті чи ті народні музичні інструменти, як на них грають, в яких регіонах України вони побутують. На основі цих знань діти виховуватимуть у собі інтерес та повагу до національної музичної культури, розвиватимуть власну ерудицію.

Здобувши відповідні вміння та навички, діти зможуть продемонструвати їх на родинних святах, влаштувати справжній концерт. Така мить творчості, вшанування народної традиції музикування стане для дітей по-справжньому незабутньою і назавжди закарбується в їхній пам’яті.

Інсценізація народних обрядів та звичаїв, знакових періодів та подій в історії України.

Чи не найпоширенішою формою патріотичного виховання в дошкільному навчальному закладі нині є проведення всіляких вечорниць в українському стилі, у яких діти інсценують різноманітні народні обряди, співають народні пісні, виконують традиційні таночки, як от гопак, козачок, метелиця,гречаники, грають у дитячі народні ігри тощо. Така «жива» форма спілкування дітей із прадавніми звичаями має неабияке значення для засвоєння ними важливих культурних цінностей, що споконвіку передавалися від діда-прадіда.

І що частіше педагог вдаватиметься на заняттях до висвітлення яскравих музичних сторінок української історії через пісні, таночки, розігрування різноманітних побутових сценок, то глибше він закладатиме дітям розуміння таких складних понять, як патріотизм, духовність, само ідентичність.

Ставлячи за мету виховати в дітей здоровий патріотизм, педагоги мають пам’ятати, що до цього не слід підходити формально, лише з приуроченням до знаменних дат. Патріотичне виховання вбирає в себе високу внутрішню культуру, шанобливе ставлення до пам’яток історії, любов до ближнього, гідність, вихованість, ввічливість, відкритість, чесність і решту чеснот, якими завжди славився український народ. Лише подаючи дітям належний приклад, проявляючи вагомий внесок у майбутнє, педагоги зможуть дбайливо й по-справжньому зростити в дітях паростки патріотизму, виховати в них гідних громадян своєї країни.   

Якщо ви хочете, щоб серце вашої дитини прагнуло до добра, краси, людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома.Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.

Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лісу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.

У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тилічеєвої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.

Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично — сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично — дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично — дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.

Важливим елементом дітей першого — третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.

Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше — це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

Пам’ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.

Починати слухання треба з маленьких творів.

Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.

Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.

В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П. Чайковського, С. Прокоф’єва,     Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.

Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.

Намагайтеся  зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.

Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.

Звертайте увагу дітей на всі звуки із навколишнього середовища.

Давайте звукам характеристику: високий — низький, короткий — довгий, голосний — тихий, можна заспівати — не можна заспівати.

Дослухайтеся до звуків у тиші.

Виконуйте домашню роботу й одночасно співайте, іноді спілкуйтеся з дітьми розспівно, але завжди — виразно.

Під час поїздки в ліфті зображуйте голосом на звук «у» рух угору або вниз. За таким само принципом відтворюйте траєкторію польоту комах, птахів, літаків тощо.

Вмикайте класичну програмну музику під час поїздки в машині. Чи не найліпше підійдуть «Дитячі альбоми» різних авторів — Петра Чайковського, Володимира Ребікова, Клода Дебюссі,Віктора Косенка.

Звертайте увагу дітей на настрій музики та її характер.

Співайте колискові або вмикайте аудіозаписи повільної приємної музики під час того, як дитина засинає.